З нагоди Всесвітнього дня хліба, який відзначається 16 жовтня та був заснований у 2006 році Міжнародним союзом пекарів, лідери учнівського самоврядування з педагогом-організатором Іриною Кулик опрацювали цікаві й змістовні матеріали про хліб.
Ми поринули у дивовижну історію та українські традиції, пов’язані з хлібом:
Дізналися, що найдавнішим залишкам хліба (прісним коржам із диких злаків) понад 14 400 років (Йорданія). У Стародавньому Єгипті хліб слугував готівкою, у Греції випікали понад 80 його видів, а в Римі пекарів цінували на рівні найвправніших гладіаторів!
Підрахували, що одне зернятко дорівнює 20 міліграмам борошна, а мішок із 10 000 зернят дає достатньо борошна для пухкого буханця, який піднімається завдяки дріжджам. Загалом щодня люди у світі з’їдають понад 9 000 000 хлібин!
Згадали трипільців (понад 5000 років тому), які мали печі в домівках та пекли прісний хліб, і скіфів-орачів, які вирощували пшеницю та ячмінь.
Обговорили статус українських земель у XIX столітті, коли майже половина ґрунтів — це родючий чорнозем, що давало вищі стандарти життя, але водночас приносило загрози від загарбників.
Дослідили, як хліб супроводжує людину протягом усього життя — від народження (коли в колиску клали хлібину та срібний карбованець) і будівництва нової хати до весілля (зустріч хлібом-сіллю) та святкового календаря (Різдво з кутею і дідухом, Великдень із пасками, Трійця та свято Андрія з калитою).
Нагадали правила хліборобів і шанобливе ставлення до хліба: різати його тільки в руках, ніколи не класти догори ногами, а впалу скибочку підняти та поцілувати.
Сьогодні хліб залишається не просто їжею, а справжньою святинею. Як каже народна мудрість: «Бо не черствіє хліб святий, черствіють тільки люди».
